Загальні правила
1. Редакція збірника «Ядерна енергетика та довкілля» приймає раніше неопубліковані авторські статті, що відповідають профілю видання та мають наукове та практичне значення. Тексти статей та всі матеріали до них повинні бути ретельно відредаговані та перевірені.
2. Статті, які є результатами робіт, проведених у сторонніх організаціях, повинні мати супровідний документ від цих організацій. Разом зі статтею до редакції журналу має бути поданий документ про можливість відкритої публікації матеріалів та згоду авторів на поширення їх через мережу Інтернет.
3. Матеріали, що надходять до редакції для публікування, проходять обов’язкове рецензування. Зауваження рецензентів направляють розробнику матеріалів без вказівки імен рецензентів. Після отримання рецензій і відповіді автора редакційна рада ухвалює рішення про можливість і порядок публікації роботи. Редакція залишає за собою право відхилити статтю без зазначення причин, при цьому рукописи не повертаються авторам. Незначні правки стилістичного, номенклатурного та формального характеру вносять до тексту без узгодження з автором.
4. Рукопис статті журналу варто подати в паперовому вигляді з підписами всіх авторів на останній сторінці, а також електронної версії (на електронному носії або електронною поштою). Стаття подається в одному примірнику українською або англійською мовою.
5. Електронна версія статті повинна бути створена за допомогою текстового редактора Microsoft Word з урахуванням таких вимог: шрифт – Times New Roman; кегель – 11 пт; міжрядковий інтервал – 1,5; розстановка переносів – переносів немає; форматування – по ширині; колір шрифту – чорний; абзацний відступ – 1,5 см; розміри полів, мм: зліва – 24 мм, справа – 16 мм, зверху – 22 мм, знизу – 28 мм.
Розмір шрифту надписів на рисунках і підписів до них, а також і таблиць – 10 пт.
6. Загальний обсяг статті разом з графічними матеріалами не повинен перевищувати 15 сторінок формату А4.
7. На титулі статті має бути представлено її УДК.
Українською та англійською мовами слід навести:
прізвище, ім’я та по батькові автора;
його учений ступінь, звання, посаду, ідентифікатор ORCID;
повну назва організації, де працює автор, і її поштову адресу;
назву статті;
анотацію та ключові слова.
8. У разі співавторства додатково слід вказати прізвище, ім’я та по батькові автора, відповідального за контактування з редакцією, його телефон і адресу електронної пошти.
9. Графічний матеріал (чорно-білий) подають окремими від тексту файлами у форматі EPS, TIFF або JPG з густиною точок на дюйм не менше 300 dpi. Зображення повинні бути якомога зрозумілішими. Назви та докладне пояснення змісту слід наводити в підписах під рисунками, а не на самих ілюстраціях. Текст не повинен повторювати інформацію, представлену в рисунках, він має тільки давати основні висновки за ними та резюмувати інформацію. Якщо рисунки мають малу кількість даних, їх варто замінити описом у тексті. Якщо рисунок складається з кількох підрисунків (а, б, в, …), то підпис до рисунка має містити опис кожного з підрисунків.
Графіки повинні відображати великі обсяги даних ясно і зрозуміло. Оформляючи в статті графіки, автор має переконатися, що в них підписано всі осі, вказано всі одиниці виміру для величин, підписано всі криві й масиви даних.
Схеми допомагають визначити ключові деталі в процесі, тому мають бути позбавлені зайвої інформації.
Оформляючи схему, потрібно підписати всі ключові елементи й навести додаткові пояснення в її заголовку та основному тексті.
10. Таблиці нумерують послідовно, відповідно до першого згадування про них у тексті. Перед кожною таблицею повинна стояти її назва. Слід розшифрувати всі нестандартні абревіатури у виносках, використовуючи таку послідовність символів: *, **. Слід упевнитися, що кожна таблиця процитована в тексті.
11. Формули створюють у формульному редакторі MathType Equation або MS Equation та нумерують у круглих дужках з правого боку. Грецькі і кириличні літери в формулах варто набирати прямим шрифтом (опція «текст»), латинські – курсивом. Позначення величин і символи в тексті і таблицях варто набирати як елементи тексту (а не як об’єкти формульного редактора).
12. Посилання на рисунок, графік, схему або таблицю є обов’язковим у тексті статті та згадується безпосередньо перед рисунком, графіком, схемою або таблицею.
13. Скорочення слів, словосполучень, назв, термінів, за винятком загальноприйнятих, можливе тільки після їх повного першого згадування в тексті. Далі таке слово або формулювання слід вживати лише в скороченому вигляді.
14. Одиниці вимірювання мають бути вказані у відповідних метричних одиницях або в їх десяткових кратних одиницях.
15. Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам, редакцією не розглядаються.
16. Виплата авторського гонорару не передбачається.
Структура та зміст статті
1. Стаття повинна бути побудована за традиційним для світової наукової періодики планом: структурована за розділами та завершуватися конкретними висновками, в яких у лаконічній формі викладено результати роботи та пропозиції автора, що випливають із викладеного матеріалу.
2. Назва статті повинна відображати основну ідею дослідження; акцентувати на важливості дослідження; бути лаконічною; зацікавлювати читачів.
3. Прізвища авторів англійською мовою подаються відповідно до прийнятої міжнародної системи транслітерації (з української – відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27.01.2010
«Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею», з російської – відповідно до «Системы транслитерации Библиотеки конгресса США»). Наведення прізвища у різних системах транслітерації призводить до дублювання профілів (ідентифікаторів) автора в базі даних (профіль створюється автоматично в разі збігу його даних по двох публікаціях).
4. Анотація – це стисла інформація про зміст статті. Багато читачів знайомитимуться тільки з анотацію статті, тому вона має бути зрозумілою та інформативною за умови опублікування її окремо від статті. Вона не має повторювати відомості, що містяться в заголовку.
Анотація українською мовою має бути розміром приблизно 1000 знаків. Оскільки єдиним джерелом інформації щодо змісту статті для іноземних спеціалістів є анотація англійською мовою, вона має бути більшою за обсягом (не менше 1800 знаків), більш структурованою та не має бути перекладним варіантом анотації українською. Оптимальним для такої анотації є структурування відповідно до основних елементів самої статті (актуальність, матеріали та методи, висновки тощо). Вона має бути інформативною (позбавленою загальних слів), змістовною (відображати основний зміст статті та результатів досліджень) і містити термінологію, характерну для іноземних спеціальних текстів. Неприйнятним є нередагований автоматичний переклад за допомогою онлайн-сервісів.
5. Ключові слова використовуються для індексування роботи в електронних системах та мережі Інтернет. Чим краще будуть підібрані ключові слова до роботи, тим більше людей зможуть її знайти, здійснюючи пошук за такими самими ключовими словами. Це збільшить читаність статті, а отже, підвищить ймовірність її цитування. Ключові слова повинні відображати зміст статті та бути конкретними у своїй предметній галузі.
6. Структура статті передбачає такі основні розділи:
вступ;
стан проблеми та аналіз літературних даних;
постановка завдань дослідження;
матеріали дослідження, експериментальна частина;
інтерпретація результатів та їх апробація;
висновки.
Вступ має надати читачеві інформацію (зокрема довідкового характеру), необхідну для того, щоб зрозуміти, яке питання вивчалося, а також причини, з яких автор проводить дослідження. У вступі стисло потрібно відобразити передумови до проведення дослідження: подати загальне розуміння проблеми, яку автор порушив, й аргументовано обґрунтувати актуальність дослідження, описати проблему та тематику, а також навести актуальні знання, пов’язані з розглянутими науково-дослідницькими завданнями.
Стан проблеми та аналіз літературних даних дає змогу виявити «нішу», де автори проводять наукові дослідження. Розділ пишуть на основі публікацій періодичних наукових видань (книги, підручники, монографії, стандарти, звіти до таких не належать). Огляд періодики з проблеми, що досліджується автором, має охоплювати джерела не більше 10-річної давності (у галузі ІТ-технологій – 5-річної давності). Обов’язковим є огляд закордонних наукових періодичних видань. Цей розділ є одним із найважливіших, оскільки з нього випливає, наскільки автор особисто розуміє стан проблеми, яку береться досліджувати.
У літературному огляді висвітлюють не вирішені іншими вченими частини проблеми, які досліджує автор; викладають причини цього дослідження; чітко визначають цілі дослідження, які повинні узгоджуватися з іншою частиною рукопису; наводять посилання на важливі джерела, які дають змогу повніше розкрити суть роботи.
Правильно підібраний літературний огляд передбачає:
цитування автором найбільш релевантних результатів попередніх досліджень і пояснення того, наскільки вони співвідносяться з поточним дослідженням;
посилання на дослідження різних дослідницьких груп;
посилання на оригінальні дослідження, а не на велику кількість оглядових статей;
максимальна користь цитат для читача (читачеві не цікаво, коли автор посилається на велику кількість своїх робіт або на інші роботи для того, щоб показати глибину своїх знань);
посилання на результати інших досліджень, які або суперечать отриманим автором результатам (якщо такі є), або підтверджують їх.
Джерела в тексті статті повинні бути відсортовані за порядком згадування.
Матеріали дослідження, експериментальна частина є розділом, зі змісту якого має бути зрозуміло, як отримано всі результати. Варто описати систему дослідження (методи, методику тощо). Методи, які використовували для обробки даних, мають бути обґрунтовані (спиратися на статистику). Автор, який використав методику опублікованого дослідження, повинен послатися на неї та дати резюме процедури в тексті статті.
Результати дослідження мають бути чітко визначені, а підсумкові результати – об’єктивно підтверджені (наприклад, результатами математичного, статистичного, імітаційного моделювання, натурними експериментами, фундаментальними положеннями наукових дисциплін у відповідній предметній галузі).
Інтерпретація результатів та їх апробація передбачає приклади практичних рішень (результати чисельних експериментів, графіки, діаграми тощо) на основі отриманих автором наукових результатів. Приклади дають змогу оцінити адекватність запропонованих теоретичних рішень та їх практичну значимість. Потрібно вказати, в умовах якого виробництва були впроваджені або можуть бути впроваджені результати досліджень.
Якщо результати не є основною метою статті, їх можна узагальнити й не публікувати дані детально. Тим не менш, у разі недостатньої кількості інформації читач може втратити довіру до дослідження, припустивши, що автор приховує слабкі докази.
Висновки відображають, наскільки матеріал дослідження відповідає його цілям, сформульованим у вступі. Варто означити, чи існують альтернативні інтерпретації отриманих результатів та порівняти отримані результати з результатами інших досліджень.
Доречно вказати, як результати наукової розвідки можуть вплинути на майбутні дослідження, чи є в дослідженні обмеження. Перевірте відповідність описаних висновків отриманим даним.
7. Список використаної літератури
Всі цитати, методи, моделі, рисунки, таблиці тощо, запозичені з інших робіт, обов’язково супроводжуються посиланням на першоджерело.
Посилання на список літератури повинні бути пронумеровані послідовно відповідно до їх порядку у тексті. Оскільки посилання відіграють важливу роль у багатьох розділах статті, нездатність навести достатню кількість посилань на інші роботи може зменшити шанси для статті бути опублікованою. Кожна констатація факту чи опис попередніх висновків має супроводжуватися посиланням на першоджерело.
Правильне описання джерел, на які посилаються автори, є запорукою того, що цитовану публікацію буде враховано в процесі оцінювання наукової діяльності її авторів, а отже, й організації, регіону, країни. За цитуванням журналу визначається його науковий рівень, авторитетність тощо.
З метою включення журналу до міжнародних баз даних у статтях видання потрібно використовувати відповідні стандарти подання пристатейних списків літератури.
Після статті має бути розміщено два списки:
- Список використаної літератури – джерела мовою оригіналу, оформлені відповідно до вимог українського стандарту бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
- References – той самий список літератури, де українські та російські джерела транслітеровані в латинському алфавіті та подані за допомогою міжнародної системи запису посилання American Psychological Association (APA).
Оформлення бібліографічного списку «Список використаної літератури»
1. Основним нормативним документом для оформлення списку літератури є ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
«Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
2. Бібліографічний опис складають за такою загальною формою:
Автори. Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва : відомості, що стосуються назви / перші відомості про відповідальність ; відомості про інших осіб чи установи, які несуть інтелектуальну відповідальність за видання. – Відомості про повторність видання / Відповідальність за повторне видання. – Зона специфічних відомостей. – Місце видання : Видавництво, рік. – Фізична (кількісна) характеристика. – (Серія. Підсерія ; №, т.). – Примітки. – Стандартний номер та умови доступності.
Елементи, виділені жирним шрифтом, є факультативними.
3. Бібліографічний опис кожного окремого документа складається на мові цього документа.
4. У випадках, коли документ має одного, двох, трьох авторів – у заголовку вказується прізвище тільки першого автора (спочатку прізвище, потім ініціали). За косою рискою в зоні назви та відомостей про відповідальність вказуються прізвища авторів з ініціалами (обов’язково повторюється прізвище першого автора, зазначеного у заголовку бібліографічного опису; спочатку ініціали, потім прізвище).
5. Проміжки між знаками та елементами запису є обов’язковими і використовують для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.
6. Уніфіковані форми скорочень українською та латинською мовами: та інші (et alii) – та ін. (et. al.); і так далі (et cetera) – і т. д. (etc.); без місця (sine loco) – б. м. (s. l.); без видавця (sine nomine) – б. в. (s. n.).
7. Джерела у списку варто розміщувати послідовно відповідно до їх порядку у тексті.
Оформлення списку літератури «References»
1. Список літератури («References») для Scopus та інших зарубіжних баз даних (БД) необхідно наводити окремим блоком, повторюючи список, наданий українською/російською мовою, незалежно від того, є в ньому іноземні джерела чи немає.
2. За основу побудови посилання в списку літератури латиницею в журналі «Ядерна енергетика та довкілля» взято принципи формування бібліографічних посилань American Psychological Association (APA). Відповідно до специфіки адаптації бібліографічного опису матеріалів українською та російською мовами враховано рекомендації експерта бази даних Scopus О. В. Кирилової.
Бібліографічні посилання латиницею для журналу створюють за принципом, що дасть змогу зарубіжним наукометричним базам у найлегший спосіб фіксувати дані про елементи кожного посилання та забезпечити коректні показники їх цитованості.
3. В опис статті необхідно вносити всіх авторів, не скорочуючи перелік до трьох, як це рекомендовано чинними в Україні державними стандартами.
4. Деякі елементи бібліографічного опису подають курсивом, як показано на зразках нижче.
5. У випадках оформлення україно- або російськомовного джерела іншою мовою після заголовка і відомостей про видання, транслітерованих латиницею, в [квадратних дужках] вказується переклад українського (російського) заголовка разом з відомостями про видання в англійську мову.
6. Для транслітерування прізвищ авторів, назв статей, книжок, видавництв тощо варто користуватися онлайн-конвертерами окремо для українською та російської мов, посилання на які подані нижче. Ці ресурси пропонують найпоширеніші варіанти транслітерування: для української мови − згідно з чинним стандартом; для російської − відповідно до правил Держдепартаменту США. Такий підхід дозволить уніфікувати дані для міжнародних баз, адже різні системи транслітерації сприятимуть створенню різних результатів.
Онлайн-конвертер з української мови для транслітерації: http://translit.kh.ua/?passport. Онлайн-конвертер з російської мови для транслітерації: http://ru.translit.net/?account=bgn.
1. Для україномовних і російськомовних статей, які використовують з журналів, рекомендуємо такий варіант структури бібліографічних посилань в References:
ПІБ авторів (транслітерація); рік видання в дужках;
назва статті у варіанті, що транслітерується, і переклад назви статті англійською мовою в квадратних дужках [ ];
назва джерела (транслітерація) і переклад назви джерела англійською мовою [ ]; вихідні дані з позначеннями англійською мовою.
позначення мови оригіналу (in Russ., in Ukr.)
2. Спростити процес створення списку «References» дають змогу ресурси автоматичного формування бібліографічних описів за пропонованими стандартами. Причому описи можна створювати для різних видів публікацій (книга, стаття з журналу, інтернет-ресурс тощо). Приклади таких сайтів: http://www.easybib.com; http://www.bibme.org.
Приклади
Стаття з періодичного видання
Автор(и) (рік видання). [Переклад назви статті англійською мовою]. Транслітерована назва періодичного видання [Переклад назви видання англійською мовою], випуск (vol.), номер (no.), сторінки (pp.). (in Ukr.)/(in Russ.)
Ogorodnikov B. I., Skorbun A. D. (2006). [On the possibility of predicting the level of aerosol activity in the ventilation system of the Shelter]. Problemy bezpeky atomnykh elektrostantsii i Chornobylia [Problems of nuclear power plants safety and of Chernobyl], vol. 4, pp. 121–124. (in Russ.)
Книга
Автор(и) (рік видання). Транслітерована назва книги [Переклад назви книги англійською мовою]. Місто: Видавництво, кількість сторінок (p.). (in Ukr.)/(in Russ.)
Nigmatulin R. I. (1987). Dinamika mnogofaznykh sred [Dynamics of multiphase media]. Moscow: Nauka Publ., 464 p. (in Russ.)
Стаття зі збірника доповідей конференцій
Автор(и) (рік видання). Транслітерована назва статті [Переклад назви статті англійською мовою]. Proceedings of the Назва конференції англійською мовою (країна, місто, дата проведення) (eds. (редактори, редколегія − якщо є)), Місто видання: Видавництво, сторінки (pp.). (in Ukr.)/(in Russ.)
Mikhaylov A. V. (2017). Materialnye i geometricheskie parametry toplivosoderzhashchikh mass s vysokim soderzhaniem urana v novom bezopasnom konfaynmente – Obekte «Ukrytiye» [Material and geometric parameters of fuel-containing masses with high uranium content in a new safe confinement – Shelter object]. Proceedings of the XХIV Annual scientific conference of Institute for Nuclear Research of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv, April 10–13, 2017). Kyiv: Institute for Nuclear Research, pp. 122–123. (in Russ.)
Автореферат дисертації
Автор (рік видання). Транслітерована назва дисертації [Переклад назви дисертації англійською мовою] (PhD Thesis), Місто: Видавництво, кількість сторінок (р.) (in Ukr.)/(in Russ.)
Khabarova H. V. (2016). Ekolohichnyi ryzyk zabrudnennia atmosfernoho povitria vykydamy teplovykh elektrostantsii pry vykorystanni kamianoho vuhillia [Environmental risk of atmospheric air pollution by thermal power plants in case of coal using] (PhD Thesis). Kharkiv, [s. n.], 24 p. (in Ukr.)
Стаття з електронного періодичного видання
Автор(и) (рік видання). [Переклад назви статті англійською мовою]. Транслітерована назва періодично- го видання [Переклад назви періодичного видання англійською мовою], випуск (vol.), номер (no.), сторінки (pp.). Available at: (електронна адреса статті) (accessed (дата відвідування сайту)). (in Ukr.)/(in Russ.)
Barbashev S. (2016). [Current status and activities to improve environmental]. Yaderna enerhetyka ta dovkillia [Nuclear power and the environment], vol. 7, no. 1, pp. 4−12. Available at: http://dnic.com.ua/_ld/0/841_7_2016_ Pur_2.pdf (accessed 03.12.2017). (in Russ.)
Законодавчі та нормативні документи
Вид документа та назва. Дата прийняття, номер документа. Транслітерована назва періодичного видання [Переклад назви періодичного видання англійською мовою], випуск (vol.), номер (no.), сторінки (pp.). (in Ukr.)/(in Russ.)
The Law of Ukraine “On General Principles of Further Operation and Decommissioning of Chornobyl NPP and Transformation of Ruined Fourth Power Unit of This NPP into Ecologically Safe System” of December 11, 1998, No. 309-XIV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, no. 4, p. 33. (in Ukr.)
Стандарт
Код стандарта. Назва англійською мовою. Місто видання: Видавництво, рік видання, сторінки (pp.). (in Ukr.)/(in Russ.)
GOST 8.586.5–2005. Method of measurement. Measurement of flow rate and volume of liquids and gases by means of orifice devices. Moscow, Standartinform Publ., 2007. 10 p. (in Russ.)
Патент
Автор(и) (рік) Транслітерована назва патента [Переклад назви дисертації англійською мовою]. Код патента, рік.
Palkin M. V. et. al. (2006) Sposob orientirovaniia po krenu letatel’nogo apparata s opticheskoi golovkoi samonavedeniia [The way to orient on the roll of aircraft with optical homing head]. Patent RF, no. 2280590. (in Russ.)